Англійський замок для перського шаха на українській землі.
Одне з унікальних творінь, якими так славляться одеські вулиці, де Англія і Франція, Італія та Іспанія сусідять зовсім поруч на одній вуличці лише руку простягни.
Тут застиглі кам’яні риси настільки пронизані духом далекого туманного Альбіону, що здається поглянь у вікно, і перед тобою не вигини вуличок Чорноморської перлини, а безкраї вересові пустки англійської землі з одвічним пошуком чотирилистої конюшини.
Від домашнього аматорського акваріума до одного з найбільших зоопарків України.
Його доля, як доля його керівників – черга злетів і падінь. А ім’я його відоме далеко за межами країни, де доля судилася йому народиться – в місті на чорноморському узбережжі
Замок ренесансного стилю на українських теренах, де зелень доріжок регулярного парку з білокам’ними статуями і акуратно підстриженими кущами, ляльковий рожевий з білою обробкою Китайський палац, таємні камені … – все дихає минулим французьких королів і, здається, що не було всіх тих століть, коли техніка і розум узяли гору над емоціями та почуттями.
Улюблений будинок-будуар для улюбленої Марисеньки, зведений останнім великим польським королем, який посмів повстати проти Блискучої Порти.
Храм на честь Сонця православ’я під зоряним небом куполів, внутрішньому оздобленню якого може позаздрити будь-який відділ cакрального мистецтва художнього музею.
Творіння трьох царів, трьох архітекторів і шести митців, що змагається за красою й багатством з визнаними шедеврами Візантії.
Вузький перешийок між старим Кам’янцем та Великою землею під захистом кам’яної твердині.
Тонка нитка між минулим та майбутнім, де в шелесті легкого вітерцю чується відлуння далекої битви через століття, через простір. Тут сотні протистояли тисячам, і кожен камінь политий кров’ю.
Наука і культура, затьмарила самодержавство, хай лише в статуях, але не в умах людей.
Два пам’ятники на одному троні, де цариця і підданий оскаржують своє верховенство над центральною вулицею міста над Дніпром.
Пожежі, час, війни, революції раз за разом намагалися стерти оплот віри з лиця землі, але волею і рукою людською храм кожного разу знову відроджувався до життя, стаючи все красивіше з кожним своїм переродженням.
Золота голова його дзвіниці, затьмарила висотою «Івана Великого» на Соборній площі московського Кремля на цілих вісім метрів, на півтора століття була архітектурною домінантою і головним орієнтиром харківських просторів.
Трон повелителя світу. Адже сівши на нього ти виконаєш будь-яке своє бажання.
Чарівне крісло з казки, де кожен може хоч на мить відчути себе царюючою особою варто лише закрити очі.
Луна давно минулих століть, любовно укрите скляним покривалом, оживає в цих залах під яскравим еклектичним променем: палеоліт, мезоліт, неоліт, мідь, бронза… за лічені хвилини змінюють один одного у калейдоскопі артефактів.
Кімната за кімнатою час відроджується і згасає знов в кожній новій експозиції, де козачу фортеця Бахмут змінюють міські кам’яні будівлі, а інтер’єр української хати – аристократичне оздоблення кімнати середнього класу. У цих стінах війна і революція, світ і зміни йдуть рука об руку в ім’я майбутніх поколінь.
Тут колір радує око не дивлячись на всі капризи вітрогонки-погоди, яка то обласкає теплом сонячного проміння, то остудить холодним подихом вітру.
Тінисту зелень тропіків бамбукового гаю тут змінює розлога плоска крона ліванських кедрів субтропіків, а білий сакурового колір контрастує з строкатістю розарію.
Реліктовий середземноморський ліс тут сусідить із новітніми сортами ірисів і хризантем, і Америка знаходиться в двох кроках від Азії.