Перша вулиця всесвітньо відомого міста, яка крізь століття гордо несе честь першовідкривальниці кримських красот для мільйонів відпочиваючих з усіх куточків планети на ім’я Земля.
Кам’яний панцир, що надійно зберігає таємниці історії Кримського півострова, де запитань більше, ніж відповідей, а німі свідки вибагливою рукою моря то зникають, то з’являються знову перед здивованою публікою.
Символ південного берега Криму – сплячий ведмідь, що зарився носом у зелень чорноморської безодні, спокій якого оберігають прямовисні скелі.
Гора з таємничою історією, збереженою лише пам’яттю людською за мізерністю документальних джерел і відсутністю культурного шару.
Морські віхи селища з багатою давньою історією чорноморського узбережжя, яким люди дали поетичні назви, а мати-природа нагородила романтичним виглядом.
Грізні вартові, що охороняють підходи до затишної бухти, де рік за роком писалася історія півострова.
Міраж стародавнього маяка від якого нещадний час залишив у віках лише ім’я, начисто стерши його сліди буйством вітрів і сльозами дощів, щоб залишити тисячоліттям таємницю його існування.
Мис на захисті підступів до тихій бухті, де життя своєї неспішністю рік за роком тече по вузькій смужці між гірською грядою і морем.
Мавританська екзотика на кримській землі оповита зеленою хмарою по крупицях витканою люблячою рукою з дарів Флори.
Овіяний легендами маєток аристократичної сім’ї, народжений з вигадок та билин, щоб стати однією з перлин намиста ПБК.
Досягнення прогресу поставлене на службу світу мистецтва, де блага земні поступилися місцем духовному.
Унікальний для української культури світ, де ноти народжують почуття, а музика пом’якшує серця.
Невелика домова каплиця на долю якої випав щасливий жереб храму Божого, де таємні сподівання та негаразди довіряли небесам члени імператорської правлячої сім’ї.
Тут почалося царство того, хто став останнім імператором великої імперії, щоб скласти свою голову під її руїнами через чверть століття як символ падіння російської монархії.
Побудований для того, хто протягом трьох останніх поколінь Романових був її довіреною особою, хто був присвячений в усі таємниці і перипетії світського життя, кому було довірено розпоряджатися всім майном царської сім’ї.
Чудова мініатюрна літня резиденція, побудована занадто пізно для того, щоб побачити весь блиск і пишність офіційних візитів імператорського двору.
Тут примара пишного двору останнього імператора всеросійського, який коротв тихі вечори, насолоджуючись кришталевої чистотою обмитої чорноморськими водами Лівадії.
Стіни народжені, щоб відчути післясмак таємниць та інтриг, драм і трагедій, сліз радості і печалі як незмінних супутників світи монарха великої країни.
Творіння природи трохи облагороджене людською рукою щоб стати ще прекрасніше, щоб зачаровувати і відносити у казку, де лише тиха пісня птахів і ледь чутний шепіт листя заглушають могутній голос цивілізації.
Тут знаходили спокій в самоті ті, хто правив долями мільйонів, під чиєю владною рукою поверталися річки в бік.