Українська земля завжди була надщедрою на солодкі дари всім бажаючим готовим хоч трошки докласти зусиль для їхнього збору. Золоті абрикоси і жерделі, соковиті різнокольорові сливи, червоні наче кров вишні, ароматні смородини, малини, суниці, ожини, чорниці, терен… вигодоване жаркими променями українського літа різномаїття їхніх смаків і форм таке величезне, що й не перелічити. Для господинь період плодоносіння — це одночасно щастя і велика турбота, адже на збирання цього дарунку матінка-Природа відводить зовсім небагато часу трохи «зазівався», і вся ця розкіш втрачена назавжди…
У кожної української ґаздині в запасі було чимало рецептів швидкого перероблення великого об’єму фрукти дарованої цьогоріч, щоб отримати максимум користі від всього врожаю на зараз та зберегти того неповторного літнього аромату на довгі холодні місяці. Варення та сушка, компоти та маринади… Але найвідповідальніше було виготовлення елітного еліксиру щастя для панянської душі, солодко-тягучих наливочок.
Читати далі »
«Добру людину корчма-горілка не зіпсують, погану — церква не виправить» – ось так українська народна мудрість, як завжди, парою влучних фраз зі своєю всьогдашньою дотепністю повністю окреслює всю об’ємну сутність предмету, людини чи явища. Проблема не в алкоголі чи його відсутності як такого, а в людині його споживаючій.
Традиційно у горілки в народі було кілька імен-прізвиськ лояльних так і з негативним підтекстом до свого об’єкту. «Горивка», «пальонка», «зорівка», «гірка», «димка», «спотикач», «шумівка», «гострогляд», «першак» (перший збір при перегонці міцністю шістдесят градусів), «старка» (витримана), «сивуха» (поганої якості)… Але не залежно до особистого ставлення вона завжди була присутня в житті українців, супроводжуючи їх в найсвітліші та найтемніші миті їхнього життя. Її пили на народжені, всіх більш-менш великих світах народного обрядового циклу, на заручинах, весіллі, хрестинах, похованні та залишали чарку на могилках померлих, а також скриплячою договір запорукою (могарич, якій навіть мав законну силу правочину) та символом примирення.
Читати далі »