Лісова казка. Сценарій шкільного свята
Автор А.О. Свашенко
В дійстві беруть участь
Автор А.О. Свашенко
В дійстві беруть участь
Одного разу зібрались всі звірі докупи і почали радиться між собою, кого наставить царем, щоб був порядок і щоб був у них правдивий суддя, котрого всі щоб боялись і слухались. На цей раз діла довести до кінця не довелось, бо не всі були в зборі, самих великих і сильних звірів не було на сходці. Тут вони порішили загадать всім звірям, щоб зібрались всі докупи з малого до великого і обсудили діло як слід.
В назначений день зібралась повна сходка звірів. Прийшли всі до одного. Там були: слон, лев, тигр, бегемот, носоріг, медвідь, вовк, олень, верблюд, лисиця, заєць, дикий кабан, зебра, коза, вівця, кінь, корова, собака, кішка, тхір, ховрашок, криса, миша і інші звірки, які тіко були тоді на світі; либонь, був і осел. Коли всі були в зборі, олень виступив наперід і почав казати:
— Не погнівайтесь на нас, ясновельможні пани, дужі і мочні звірі, за те, що ми вас потурбували, нікчемні супроти вас звірята. Ми задумали вибрать кого-небудь з вас царем над всіма звірами, щоб було кому давать нам пораду, судить нас по правді і всьому давать порядок…
Автор А.О. Свашенко
У дійстві беруть участь:
Давно, давно тому назад в українських лісах з’явився лев, та такий величезний та грізний, що, бувало, як заричить, так всі звірі тремтіли, як осикове листя. Лев як побіжить, бувало, на роздобичу, так усіх, хто б йому не попався по дорозі, розривав на шматки і кидав. Наскоче, бувало, на табун диких свиней і всіх подуше, мало яка втекла од його. А собі для їжі він брав тільки одного. Звірі з переполоху не знали, що їм робити.
Зібрали громаду і почали радитися.
9.
Та даєш мене, мій батеньку,
Та й сам бачиш,
Та не раз, та не два
Та й за мною
Та й заплачеш.
Як вишневі та садочки
Та цвістимуть,
Мимо твої ворітечка
Та й нестимуть.
Рухи склали З. Березницька та Н. Мельникова. Музика Є. Сироткіна.
У грі-танку беруть участь 5—6 дівчаток та 5—6 хлопчиків, кожен заздалегідь знає свою пару. Проти глядачів стоять 5 – 6 стільчиків.
Був собі котик і півник та й побратались. От котикові треба іти по дрова, він і каже півникові:
— Сядь же ти, півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова; та як прийде лисичка, то не озивайся!
Пішов.
Коли ж біжить лисичка.
— Півнику, братику, одчини! Півнику, братику, одчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму!
1.
Та як прислалося
До дівки Марфочки
Троє старостів разом.
Та ой перві прийшли,
В присінечки ввійшли —
То ж калина-малина,
Калинові мости,
Несподівані гості.
Стоїть же, стоїть нова світлонька,
А в тій світлоньці тисовий столик.
При тім столику три гості сидять,
Три гості сидять, три товариші.
Один товариш — ясне сонечко,
Другий товариш — та місяцько,
Третій товариш — та дрібен дощик.
«Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?»
«Ой як мні, Дунаю, не смутному течи,
Що дно моє точуть студені криниці,
А посередині біла рибка мутить,
На версі Дунаю три роти ту стоють:
Перша рота турецька,
Друга рота татарська,
Третя рота волоська.