Одна з перших ластівок загального освіти та гендерної рівності, яка подарувала слабкій статі унікальну можливість на власний, хоч і тернисті, шлях в житті повною можливостей і звершень.
Вища мета за витонченими фасадами, народжена на світ меценатами, що б через сторіччя знову засяяти своєю первозданною красою як нагадування про духовність і великодушність серед сірості радянського буття.
Колиска тих, за чиїми плечима встає сонце майбутнього і хто перетворює цей світ з усіма його чудесами на простій машинний код.
Одне з дітищ першого в країні політехнічного, яке за століття свій історії зробило квантовий стрибок на орбіту іншої реальності через будівництво і гірське діло до високих технологій.
Блакитна стрічка у волоссі красуні-слобожанської столиці, яка прикрашає, годує, поїть і дарує тихе забуття серед суєтності щоденного буття.
Та, що з кожним кілометром прискорює свій біг через пагорби і рівнини, щоб подолати довгий шлях в сотні кілометрів і знайти свій спокій в тихих водах Азовського моря, прихопивши з собою по дорозі всі печалі цього світу.
Прагматика просвітництких класів і містика зовнішньої оболонки, як одвічний антагонізм світів духовного і матеріального, приведений у выдносний баланс рукою молодих геніїв від культури на зорі третього тисячоліття.
Унікальна будівля, де творець і творіння, майстер і вчитель, минуле і майбутнє сплетені в єдину гармонію танцю архітектури на одній з тихих міських вулиць.
Від іграшкових поїздів до справжніх володарыв доріг, під рукою яких багатотонні залізні титани перетворюються в поступливих і милих улюбленців.
Чарівний стукіт коліс, в яких відгомін ходи технічного прогресу і всіх чудес світу зливається в єдиний голос майбутніх прагнень, звершень, відкриттів…
Тріумф справедливості під жовто-блакитним прапором в серці Слобожанщини, де немає місця героям країни-агресора, які намагалися утопити українську свободу в крові її дітей.
Символ нового часу в самому центрі другої столиці України як спадкоємність поколінь через сім століть гонінь і забуття.
Розкіш одного приватного особняка поставлена на службу громадянському суспільству, щоб назавжди вписати ім’я його творця до анналів харківської історії.
Еклектична витонченість як наочний приклад поєднання не поєднаного і верховенства натхнення генія над історично складеними архітектурними догмами.
Скарбниця світової художньої спадщини в ажурній скриньці еклектики загублена в зелені однієї зі старих міських вулиць серед розкоші магнатських маєтків.
Одне з творінь великого харківського майстра самобутнє і унікальне, в якому весь він до останнього барокового закрутка.
Один з двох одвічних зберігачів серця старого міста, яке століттями протистояло всім ворогам і життєвим негараздам з високо піднятою головою.
Ніжний охоронець одного з багатьох руками своїх жителів перетвореного в зірку науки та освіти, яка ось уже два століття яскраво освітлює своїми променями східноукраїнську землю.
Архітектурна вишуканість поставлена на службу комерційним інтересам, в ексклюзивній витонченої рамці від самої природи з пологими зеленими схилами, блакитною стрічкою річки і теплим сонячним світлом.
Один з багатьох, але в своєму роді унікальний з історією загубленої десь в потаємних куточках часу, але тріумфуючий над його невблаганною руйнівною силою.