палаци

Останнє кохання в хмаринках лебединого пуху

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-06-2020

Пізнє останнє кохання немолодого вже князя Святополк-Четвертинського до прекрасної польки молодшої за нього на багато-багато років, свідками якого лишилися лише легенди та лебединий пух на підлозі будинку, що мав стати палацом неземного щастя, а перетворився на обитель вічної печалі…

Палке княже серце з усією силою пристрасті віддавалося предмету обожнювання будь-то дружба з князем Романом Сангушком, заради якої він згоден був їхати в далекі подільські краї для короткої зустрічі, мальовничий краєвид берегів Горині викуплений за великі гроші, чи кохання до тієї єдиної в світі, з котрою він мріяв провести решту свого життя, поклавши до її ніг серце, титул та великі статки.

Читати далі »

Благословенна рукою генія

Опубліковано Вікторія Шовчко 17-09-2019

Іноді диві зигзаги долі – тернистий шлях історії. Одні, на перший погляд позитивні події давно потонули в безодні часу, інші – залишаються в століттях, хоч і мають протилежний знак. Одним з яскравих прикладів може служити Катеринославська (тодішній Дніпро) заслання поета Олександра Пушкіна. Що може бути прозаїчніше? Ось тільки вільні звичаї тодішніх виправних методів дозволили залишити відбиток генія в літописах багатьох українських міст і селищ.

В Одесі перший раз він був лише проїздом до Кишиневу в 1821-ому, зате на зворотному шляху через два роки затримався аж на тринадцять місяців, щоб продовжити писати “Євгенія Онєгіна” не без меркантильного розрахунку – генерал-губернатори Бессарабії спочатку Інзов, потім Воронцов протегували його таланту, в замін компанія Пушкіна в такий далині від столичних салонів кілька урізноманітнила дозвілля місцевої громади.

Читати далі »

Полеглий в боротьбі за існування

Опубліковано Вікторія Шовчко 24-07-2018

Три покоління могутнього польського роду Любомирських вклали всю душу і чималу частку фамільних коштів в перетворення суворих стін колишньої рівненської фортеці Острозьких-Несвижських на розкішний палац, який сучасники називали “найвеличнішою магнатською резиденцією Волині”. Три покоління творців і один руйнівник, який зробив перший крок на шляху його знищення.

Князь Казімєж Анастасій Кароль Любомирський увійшов в українську історію як талановитий композитор, плодовитий перекладач, просвітницький діяч та меценат, хоча Рівне його запам’ятало як марнотратника, дамського угодника, завсідника закордонних музичних салонів і світського лева. Причому саме його стараннями спорожніла колись багата фамільна скарбниця Любомирських, так що в 1844-ому через брак можливості утримувати рівненський палац, який, перебуваючи на острові в оточенні ставів постійно потребував чималих коштів на своє утримання, він був змушений безкоштовно передати його Міністерству освіти імперії Романових для потреб місцевої гімназії.

Читати далі »

Золочівське коріння Петербургу

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-06-2018

Московські зазіхання на історію Київської Русі русько-українське коріння при відсутності історичних передумов з монголо-мокшанським минулим в анамнезі, починаючи зі свого заснування в XVI столітті, в усі часи мало державне значення. В створення міфу були залучені всі представники влади при активній підтримці московських попів аж до останньої глухої парафії (поділ релігійної та світської влади був відсутній і відсутній в державі як такий). На це до тепер не шкодували ані сил, ані коштів.

Особливо грандіозного розмаху ця тенденція сягла за царя Петра I – аж до перейменування держави і переписування документальних історичних джерел для підтвердження своєї хіті на українську незалежність. Але свою неспроможність “великороси”, як вони самі себе називали, по відношенню до України та українців відчували завжди.

Читати далі »

Авіакатастрофа в серці Львова

Опубліковано Вікторія Шовчко 06-05-2018

Пишне святкування першої річниці другий польської окупації галицьких земель 22 листопада 1919-ого після поразки роком раніше Листопадового чину в українсько-польській війні за Західну Україну у Львові прийняло настыльки грандіозний розмах, що в його програму навіть був включений військовий парад. Родзинкою останнього мало стати перше в історії міста і Польщі, екзотичне на той час і досить дороге авіашоу.

Причому головним ядром наявної 7-й бойової ескадрилій імені Тадеуша Костюшка, заступником командира Седріка Фонтлероя якої був майбутній батько знаменитого фільму про пригоди гігантської горили Кінг-Конга Меріан Купербули, були десять американських льотчиків.

Читати далі »

Золочівська королева

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-04-2018

Хто міг вгадати в тій юної французької спокусниці тринадцяти років від роду, що так впевнено і розкуто почувала себе серед розкоші свити майбутньої дружини польських королів Владислава IV і Яна II Казимира, прекрасної Марії Луїзи Гонзага де Невер, її духовну спадкоємицю і всесильну польську королеву, про яку піддані з посмішкою казали: “Марися керує Яном, а вже Ян – Польщею”.

Уродженка збіднілої аристократичної сім’ї Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен. З п’ятирічного віку вона оберталася у вищому світі Франції в свиті своєї покровительки, так що як мінімум не затьмарене бідністю майбутнє було їй гарантоване.

Читати далі »

Український рай для Адама і Єви

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-04-2018

Сторіччя унікальної заповідної частинки тернопільської природи треба було чекати пришестя свого господаря з Сенявських, який розгледів всю чарівну красу її незайманої людською рукою краси і перетворив її на те, що стало справжнім куточком відпочинку і спокою всього в декількох кілометрах від помпезної резиденції в Бережанах

Заповзятлива натура Адама Ієроніма Сенявського молодшого, повного тезки свого діда, який отримав ці землі в 1540-му, шукала комерційного застосування фамільних наділів, а знайшла казкове місце для відпочинку – саме його стараннями тут з’явився ставок і невеликий мисливський будинок, що гордо носив розкішний титул палацу. Нова заміська резиденція настільки полюбилася господареві, що з його легкої руки отримала назву Рая.

Читати далі »

Щастя з балкону

Опубліковано Вікторія Шовчко 23-08-2017

Одна згадка слова «Персія», і розум занурюється в зачаровуюче-дурманливий запах пахощів, солодкість фруктової млості, шерех тонких тканин, блиск бездонних очей чорноволосих красунь під протяжний заклики муедзинів з розпеченого палючими сонячними променями балкона білосніжного мінарету. Східна казка на яву.

Але Персія початку ХХ століття – це вже не та сонно-розслаблена східна монархія, якою її знали протягом тисячоліть піддані, де воля падишаха безумовна, а все суспільство підпорядковане суворій ієрархії без права голосу, без права змін. З новими реаліями, де все голосніше і наполегливіше звучав голос народу, змушений був змиритися Мозафереддін-шах Каджар, прийнявши в жовтні 1906 року конституцію, що обмежила його монарші права, і утворивши Меджліс. Правда серце правителя не витримало такого приниження, і він помер через сорок днів після підписання історичного документа.

Читати далі »

Злети і падіння Василя Масловича

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-05-2017

Поява довгоочікуваного спадкоємця в сім’ї лікаря Чернігівського полку Григорія Масловича після смерті двох його братів в дитинстві, здавалося б, обіцяло хрещеному Василем новонародженому безхмарне майбутнє і зумовлену кар’єру по військово-медичної частини. Але підступна доля на щастя або на біду сплутала всі карти, коли його батько був переведений на службу до Сибіру, а матір з дитиною лишилася в теплому українському кліматі. Хлопчині тоді не виповнилося й року.

Через деякий час обдурена довгою відсутністю звісток від чоловіка і неправдивим повідомленням про його смерть Терезія Маслович (уроджена Хайновська) знову виходить заміж за поручика Лукашевича. Розкрита обман, розлучення, втеча з Кам’янця-Подільського та пошуки порятунку у колишнього однополчанина Григорія Масловича, Іони Миколайовича Познанського.

Читати далі »

Дурна слава або гарний краєвид з вікна

Опубліковано Вікторія Шовчко 24-02-2017

Два століття долі селянського поселення та садиби на берегах Шарівки йшли рука об руку, будучи один для одного вічними супутниками прогресу і процвітання, яке дають невсипуща праця і турбота про рідну домівку. Так було при Шаріях, Осипових, Гебенштрейтах…, але педантизм, радикалізм і непомірні амбіції багатого цукрового магната Леопольда Кеніга, котрий 1894 році викупив Шарівку, назавжди перекреслили створювані поколіннями доброзичливо-довірчі відносини між господарем та його підопічними.

Грандіозна реконструкція нового придбання для підкреслення високого статусу її господаря почалася звичайно ж з головної перлини майбутнього комплексу – невеликого палацу на південному схилі балки – в ході якої вона з пересічної представниці садибної архітектури перетворилася на прекрасного білого лебедя, чий величний образ відбивався в дзеркальній гладі ставка оповитій муаром флори.

Читати далі »

Солодке диво для доньки

Опубліковано Вікторія Шовчко 13-02-2017

Спекотне українське літо Слобожанщини, коли повітря буквально огортає кожну найменшу билинку, укутуючи в щільну пелену і не відпускаючи зі своїх чіпких обіймів навіть місячними ночами, все живе навколо перетворюється в стомлене сонцем сонне царство: і стоголосе пташине братство, яке лише на світанку знаходить в собі сили влаштувати нестрункий переклик, і завмерлі травички, що ворушаться лише вагою чиєїсь ходи, і навіть швидконогі річки сповільнюють свій біг до ледачого перекочування каменів по дну.

У такі дні як ніколи хочеться хоч ковточок свіжого повітря, а бадьорять лише спогади про веселі зимові забавки з рожевим рум’янцем на щоках, казковим візерунком заінених вікон та бігом наввипередки з всюдисущим морозом. Але якщо для простих смертних ті чарівні зимові часи серед літа в другій половині XIX століття були лише приємними спогадами або нездійсненними мріями, то для заможних панів їх втілення в життя було лише питанням суми витрат…

Читати далі »

Зла іронія долі

Опубліковано Вікторія Шовчко 22-10-2015

Перший натиск козацько-польської війни середини XVII століття, і особистісне протистояння Хмельницький – Вишневецький як її уособлення – ватажок регулярного війська проти гетьмана козацьких вольностей. Палають міста і села західної України в боротьбі за свободу і незалежність.

Першими під удар об’єднаного козацько-татарського війська потрапляють великі володіння князя Єремії, що став однією з передумов цієї кривавої бійні у своєму прагненні до безмежного розширення своєї влади на українських землях (передача земель запорожців разом з островом Хортиця польським королем Владиславом IV Вазою у володіння Вишневецького).

Читати далі »

Велика сила прокляття

Опубліковано Вікторія Шовчко 17-10-2015

Процвітаючий Золочів – краса і гордість Польських східних володінь, про інтереси якої печеться сам король. Ідеальний вигляд процвітання псують лише часті набіги кримських татар, що залишають після себе розорення і смерть, але для збереження життів міська територія добре укріплена: є твердиня за кам’яними стінами, оборонні вали з глибоким ровом перед ним і надійний гарнізон, так що нападникам не завжди вдається піти з повними руками.

Гордий господар розкішного замку, міста та десятка прилеглих сіл Станіслав Сенінський, якого володіння настільки прекрасною перлиною зводить на вершину аристократичних сходыв королівства, робить все, щоб вона сяяла всіма гранями своєї краси і приносила чималий дохід. Цьому чимало сприяє її місце розташування – на перетині торгових шляхів зі сходу на захід. Так вже 15 вересня 1523 року клопіткими стараннями і витратними інтригами свого власника Золочів отримав Магдебурзьке право.

Читати далі »

Залиш надію всяк сюди входячий

Опубліковано Вікторія Шовчко 08-08-2014

Політичні погляди відмінні від центральної лінії ідеології комуністичної партії СРСР, як причина арешту, з перших годин господарювання Країни Рад на землях Західної України кинув в жорна страшної машини під назвою НКВС сотні, тисячі, десятки тисяч невинних душ, щоб на завжди вписати чорну сторінку в історію України.

Золочівський замок з його легкою п’янкою хмарою Китайського палацу, ажуром вистрижених вмілою рукою майстра кущиків і легковажними статуями в антуражі середньовічних стін і підйомного мосту, купаючись в променях яскравого сонця, навряд чи у кого сьогодні викличе негативні емоції. А тим часом… саме його стіни зберігають сотні найстрашніших історій так званої “Львівської тюрми №3”.

Читати далі »

Тезка прем'єр-міністра

Опубліковано Вікторія Шовчко 09-07-2012

Висока політика – це завжди величезна відповідальність за долю світу, де кожне рішення може обернуться фатальним результатом ціною в сотні тисяч безневинних життів або зникненням цілих країн з лиця планети. Але політику на найвищому міжнародному рівні роблять теж люди зі своїми слабкостями і страхами, почуттям гумору і упередженістю.

Чини офіційної делегації, безліч представників служби безпеки в цивільному, суєта і нервозність – супутники вершителів доль, які на Ялтинській конференції лютого 1945 накреслили нові кордони Європи, коли результат Другої світової був вже вирішений наперед, але ще не виплачена вся ціна Великої перемоги.

Читати далі »

Арабський тайнопис

Опубліковано Вікторія Шовчко 12-06-2012

Не зовсім звичайно виглядає арабська в‘язь на фасаді палацу однієї з перших осіб держави Російської. Адже сама в‘язь для слов‘янської людини асоціюється з містикою і загадкою, та ще й відсутність натяку на східний стиль у зовнішньому оформленні Воронцовського палацу Одеси і зовсім робить знаходження цієї плити незрозумілим.

Але всьому є можлива розгадка. Вічний опонент Російської імперії османський султан Махмуд II з гіркоти чи, чи з гордості на стінах славетного болгарського міста Варна розпорядився встановити двомовні (перський / османський) пам‘ятні плити зі своїм висловом.

Читати далі »

Місто юності, місто печалі

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-03-2012

Одеса, душа якої загубилася десь у підворіттях звивистих вуличок, а відчуття іскрометного гумору і тонкої іронії навіть через роки змушують посміхнуться тих, хто хоч раз побував тут. Саме їй – перлині біля моря – судилося стати колискою цілої плеяди літераторів, поетів, письменників, гумористів… з малих років уражених хворобою під назвою “Одеса”.

Звичайний “довгов’язий одеський підліток, кудлатий, в подертих штанях, вічно голодний, в худих черевиках, з чорною пов’язкою на лобі” хіба можна вгадати, що через десяток років його заарештують за “образу його величності” у видаваному їм сатиричному журналі “Сигнал”.

Читати далі »

Книги Вишневецького палацу

Опубліковано Вікторія Шовчко 17-12-2011

Приватна колекція в двадцять одну тисячу фоліантів, серед яких безліч стародруків, а зібрання приватної кореспонденції досягало дев‘ятнадцяти тисяч примірників, і зараз вражає уяву. Що вже говорити про сподівання освічених сучасників Короля Філіпа Мнішека (початок ХІХ століття) хоча б оком зазирнути в його святу святих фамільної резиденції у Вишневецькому палаці – бібліотеку, де зберігалася одна з найбільших приватних бібліотек Європи.

Але всі ті літературні реліквії, що протягом століть з трепетом і любов‘ю збиралося кількома поколіннями сімей Вишневецьких, Потоцьких, Сангушко, Чарторийських, Острозьких, Мнішек в мить розлетілися по світу, підкоряючись волі однієї людини – Андрія Єжи Мнішека, який, вступивши в права успадкування, відбув на постійне місце проживання до Франції, а унікальне зібрання, в іншим як і фамільну резиденцію, кинув напризволяще.

Читати далі »

Засуджений подвигом

Опубліковано Вікторія Шовчко 10-12-2011

Тричі народжена Алупкінська перлина – палац графа Воронцова. Скільки сердець полонила вона, скільки безсонних ночей марилася в тремтячому місячному світлі, скількох змусила стати хоч трішки краще. Але цього могло б і не бути…

1941 рік. Німецькі війська на підступах до Криму. Товаришем Сталіном відданий наказ “Ворогові нічого не залишати!” Керівництвом НКВД прийнято рішення про підрив Воронцовського палацу разом з цінностями. На його захист проти всього партійного апарату радянської країни виступає одна людина – охоронець музею Степан Григорович Щеколдін. Йому за допомогою солдат авіаційного батальйону, що мешкав в Шувалівському корпусі, вдалося видворити з території палацу машину з вибухівкою, яка вже під‘їхала.

Читати далі »

Українські чудеса

Опубліковано Вікторія Шовчко 05-12-2011

Хто не знає про знамениті сім (магічне число для Стародавньої Греції) Чудес Світу – рукотворних витворах вищої (за мірками древньої Ойкумени) інженерної і технічної думки?

І хоча цей список спочатку складався з трьох об‘єктів – за версією Геродота (тунельний акведук, храм покровительки шлюбу Гери і портова дамба), але число Аполлона взяло своє, і список був розширений і видозмінений спочатку Антипатром з Сидону, а пізніше Філоном Олександрійським до нинішнього класичного. У ньому Олександрійський маяк і Колос Родоський, Галікарнаський мавзолей і ефесський храм Артеміди, висячі сади Семіраміди і статуя Зевса олімпійського, що давно канули в Лету, сусідять з непідвладним часу останнім земним притулком Хеопса.

Читати далі »

Шах і мат

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-12-2011

XVII століття. Мережевий палац на вершині пагорба подільських степів, порівнянний, за словами сучасників, хіба що з Версалем. Швидкоплинна річка Горинь, штучні заплаві якої створюють чарівний каскад озер з великою кількістю риби і невисокими водоспадами. Англійський пейзажний парк-сад, де без угаву співають птахи, і так приємно побродити по ажурних містках і схилити втомлене коліно в тіні кручених альтанок. Рай на землі…

Але є в цьому благодатному місці у тиші зелені парку особливий куточок, який, окрім як з трепетним жахом, жителі навколишніх сіл і не поминали – величезний мощений поперемінно чорними і білими тесаними плитами майданчик.

Читати далі »

Вишнівець матримоніальний

Опубліковано Вікторія Шовчко 27-11-2011

Український Версаль з його пишнотою оздоблення летючого бароко – це чи не місце, де любить відпочивати бешкетник на ім’я Амур? Може бути саме тому так багато любовних історій пов’язані з цим місцем?

Серед жаху Смутного часу Вишневецькому замку судилося стати не тільки плацдармом для сходження на російський престол царя Дмитра Івановича (Лжедмітій І) з подачі Адама Вишневецького, але і зіграти в його долі іншу, більш піднесену, роль – цей благодатний дах став місцем зустрічі майбутнього царя з красунею-полькою Марією Мнішек. Подейкують, навіть, що саме в призамковій церкві у 1605 році відбулося заручення двох “люблячих” сердець, правда наречений особисто не був присутній в зв’язку з зайнятістю важливими державними справами (його місце тимчасово зайняв дяк Власьев), та наречена більше була охоплена жагою влади і могутності, ніж амурними пристрастями, але… заручини було укладено, втім як і шлюб пізніше.

Читати далі »

Перший на розстріл

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-11-2011

10 квітня 1854. Кримська війна. Англо-французька ескадра на рейді Одеси.
Місто під обстрілом.

Вся центральна частина Одеси під безперервним трінадцатічасовим вогнем перетворилася на суцільний хаос і розруху. Крики, пожежі та жах.

Читати далі »

Пан чи пропав?

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-10-2011

Доля Підгорецького замку висить на волосині. Роботи по його реконструкції законсервовані і коштів на їх відновлення не передбачається.

Але ось з’явилася надія: адміністрація президента України з ініціативи директора Львівської національної галереї мистецтв, якій належить цей унікальний пам’ятник архітектури, розглядає питання про створення на базі палацу урядової резиденції.

Читати далі »

Доступ вільний

Опубліковано Вікторія Шовчко 24-07-2011

Висока скеля, рокіт хвиль і крики чайок, які вважають це місце будинком… зараз вже без яскравих наметів торговців і нав’язливих здирників плати за вхід – сучасне обличчя унікального історичного пам’ятника Ластівчине гніздо.

Після присвоєння будівлі статусу пам’ятки архітектури у 2011 році, зовнішній і внутрішній вигляд його значно змінився: зникли столики громадського харчування, торгові намети і крикливі лоточники, поступившись місцем “першою ластівкою” нової епохи – картині Архипа Івановича Куїнджі “Місячна ніч над Дніпром”.

Читати далі »

Ластівчине гніздо визнають пам'ятником архітектури

Опубліковано Вікторія Шовчко 16-03-2011

Напевно немає на Україні, та мабуть і у всіх країнах пострадянського простору, людини, яка б не знала що таке “Ластівчине гніздо”. Одна згадка про цей шедевр архітектури… і уява живо малює картинку білого палацу на самому краю високої Аврориної скелі з бурхливими хвилями Чорного моря біля підніжжя…

Уряд Криму занепокоївшись долею всесвітньовідомого пам’ятника ухвалив рішення про передачу “Ластівчиного гнізда”, яке до сорому української культури, поки зазначений лише в реєстрі громадських пунктів харчування комунальної власності Ялти, до складу майна Кримської автономії.

Читати далі »

Лівадія буде заповідником

Опубліковано Вікторія Шовчко 25-02-2011

Білий палац, що потопає в зелені півторастолітнього парку, колись офіційна резиденція російської імператорської семи, а зараз – пам’ятник архітектури, відомий в усьому світі, скоро буде святкувати свою столітній ювілей.

В якості подарунка ювілярові уряд Криму вирішив клопотати про присвоєння Лівадійському музею статусу історико-архітектурного заповідника державного масштабу, що дозволить уникнути комерціалізації використання палацу і прилеглих територій.

Читати далі »

Ханський палац - Світова спадщина?

Опубліковано Вікторія Шовчко 21-02-2011

Фонтан любви, фонтан живой!
Принес я в дар тебе две розы.
Люблю немолчный говор твой
И поэтические слезы.
А. С. Пушкин

Біломармурова реліквія з тихим срібним голосом – Бахчисарайський фонтан – символ тихого смутку і світлої надії в обрамленні пишності ханської резиденції – одна з перлин Криму, що вабить туристів своєю романтичною історією, оспіваною в поезії.

Читати далі »

Юсуповський палац під замком

Опубліковано Вікторія Шовчко 16-02-2011

Коли прийшла звістка про те, що Юсуповський палац у Криму знову внесений до списку пам‘яток культурної спадщини України і вилучено з приватних рук, у мандрівників з‘явилася надія побачити його на власні очі. Але не тут то було…

Виявляється президент прийняв таке рішення бо йому самому палац сподобався в якості резиденції для відпочинку. Так він відхилив прохання Асоціації музеїв та заповідників про відкриття в стінах музею експозиції для загального огляду.

Читати далі »

Маріїнський палац — не президентська резиденція

Опубліковано Вікторія Шовчко 14-02-2011

Блакитна перлина Києва в білих барочних завитках зможе прийняти в своїх залах, що реставруються, відвідувачів з “простих смертних”. Президент відмовився від ідеї свого попередника про облаштування в її стінах резиденції глави держави.

Проте свої двері Маріїнський палац відкриє, по гаданих оцінках реставраторів, лише в кінці 2011 року. Бо реставрація зажадає чималого об’єму робіт і величезного фінансування.

Читати далі »

Чи відновлять Тартаковський палац?

Опубліковано Вікторія Шовчко 02-02-2011

Після оголошення результатів тендеру в кінці 2009 року про передачу в концесію палацу Лянцкоронських у Тартакові з‘явилася надія, що каркас , який залишився від колись прекрасного палацу, знайде своє друге життя. Адже вже на 2010 рік за умовами договору з львівською обласною адміністрацією бюджет реконструкції повинен був скласти близько трьох мільйонів гривень. Однак зважаючи на поточний стан палацу лише мала частка цих коштів була спрямована саме на реставраційні роботи.

Пам‘ятник архітектури ХІХ століття, який пережив дві пожежі, і в такому жалюгідному вигляді залишає враження розкоші і величі. Червоно-біле оздоблення його ще зберігає сліди колишньої слави, коли в його стінах давалися бали і в тиші його стін, здається, ще чуються відзвуки вальсів і кадрилі.

Читати далі »

Чи бути палацу в Тульчині?

Опубліковано Вікторія Шовчко 21-01-2011

Тульчинський палац Потоцьких, як і більшість українських пам‘яток архітектури руйнується на очах. Грошей на реконструкцію в держави, як завжди, немає.

Про колишню велич і красу будівлі, сьогодні більше схожу на руїни з зів‘ялим гербом на фасаді, можна судити з реконструйованих будівель поруч, які строгістю і витонченістю силуетів у рожевому обрамленні стін і білому мереживі пілястрів викликають тихе захоплення урочистістю моменту.

Читати далі »

Юсуповський комплекс відроджується

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-07-2010

Юсуповський палацово-парковий комплекс в Ялті скоро знову відкриє свої двері для відвідувачів завдяки внесенню змін до закону “Про пам’ятки культурної спадщини України”.

Радує те, що віднині на цей пам’ятник архітектури можна буде помилуватися не тільки з-за паркану крутих бізнесменів, які користуючись недосконалістю законодавчої бази і продажності чиновників Ялтинського міського управління земельних ресурсів, які, до речі, вже знаходяться під слідством, вирішили отримати у власне розпорядження царський палац.

Читати далі »

Порцелянові ляльки в Лівадійском палаці

Опубліковано Вікторія Шовчко 22-05-2010

20 травня в Лівадійському палаці відкрилася виставка порцелянових ляльок “Російські монархи. Династія Романових”, яка приурочена до 400-річчя царського дому.

Унікальні ляльки, створені руками умільців, для передачі духу епохи одягнені в костюми, зшиті за старовинними технологіями з використанням антикварних матеріалів.

Читати далі »