фортеці

Палке золото

Опубліковано Вікторія Шовчко 27-03-2020

Кажуть, що ще наприкінці XIX недалеко від Старого Ізяслава можна було побачили залишки мурованих стін, які народний поголос пов’язував з часами Київської Руси та удільним княжінням одного з її ватажків. Був чи-то замок, або якісь інші фортифікаційні споруди — про те з плином часу всі позабули в суєті сьогоденних проблем. Але за місцевою легендою якось в заслаську браму постукав древній старець, на той час володарем цих маєтностей значився великий коронний стражник, Януш Сангушко (тому відповідно до хронології справа мала відбуватися десь наприкінці XVIII – на початку ХІХ століть).

Прибулець був таким старим, що здавалося вік його відмірюється століттями, а не роками, тому він ледь тримався на ногах за допомогою своєї такої ж кривої палиці. Після отримання звичайної пожертви від княжих служниць, чолов’яга, довге волосся якого було білим наче тільки-но випалий сніг, зажадав особистої зустрічі з княгинею. Його відвели до Сангушкової резиденції.

Читати далі »

Допомога по-російськи

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-02-2020

Щаслива зірка освітлювала її шлях від самого народження — надзаможніша сім’я Любомирських, австрійський імператорський вищій світ в статусі почесної статс-дами, одруження 7 листопада 1782 року з представником не менш древнього роду Ржевуських, величезні маєтності по всій Західній Україні (Поділля, Волинь, Галичина). Констанції Малгожаті не було за що скаржитися на долю — і краса, і розум, і освіта, і гроші, і закоханий чоловік на вісімнадцять років старший за неї, улюблений син Вацлав…

Париж, Відень, Саврань і знов Париж… Всі новики Європи перекочовували до її подільського маєтку, який вона перетворила на український Версаль. Такий спосіб життя цілком задовольняв її потребам, якщо не рахувати грошовий бік питання. Допоки був живий її чоловік Северин Ржевуський, сімейні справи йшли непогано, але за одинадцять років без нього Констанція встигла накопичити величезний борг в 2 398 000 карбованців.

Читати далі »

Фортеця створена Аллахом

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-01-2020

“Аванпост християнства”, як його називали сучасники, за всю його вісімсотрічну історію бурхливу історію вороги змогли захопити лише тричі (в 1393-ому війська князя Вітовта в наслідок заколоту місцевого гарнізону, поляки в 1434 році та турки переважаючими в шістдесят разів силами в 1672-ому) – неймовірна статистика навіть для гарно вибудованих з дотриманням всіх новітніх фортифікаційних технологій споруд. Але людські сили майже безсилі перед генієм творіння Божого.

І дійсно, лише небеса могли вигадати та створити таку унікальну лінію оборони – серед розлогих долин майже острів з’єднаний із “великою землею” лише вузьким перешийком мосту, а навкруги глибокий каньйон в оточенні стрімких скель. Звичайно подарунок небес людська наука доповнила своїми винаходами (три лінії оборони, велична фортеця на підступах та шлюз на річці Смотріч), що зробило Камянець-Подільський майже недосяжною ціллю.

Читати далі »

Друга козацька столиця

Опубліковано Вікторія Шовчко 22-01-2020

Зараз це село-привид, в якому офіційно мешкає єдиний господар, сам більше схожий на духа з далекого-далекого минулого, коли українські пращури лише обирали своє місце на цій благодатній землі. Недарма ж його кличуть Скіфом (Олег Петрик) — він самоназваний хранитель цього великого музею під відкритим небом, який колись був другою козацькою столицею.

Саме так, на дніпровському півострові загубленому в гущавині прибережного лісочку доживають свій сумний вік свідки української історії, яка почалася ще в далекому VI столітті, коли було споруджене Трахтемирівське городище. Хоча насправді життя тут жевріло сотні тисяч років тому. Але один факт закарбував його ім’я в історії — передача міста із землями до самого Чигирину Стефаном Баторієм десь в другій половині XVI століття гетьманату для протистояння турецько-татарським навалам з силами не менше ніж шість тисяч вояків. Документально цей статус було закріплено королівським привілеєм 1578-ому.

Читати далі »

Атнаме для леді

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-07-2019

Один з ключових вузлів оборони Закарпаття важкими працями господарів за сторіччя перетворився на неприступну твердиню, яку можна було підкорити лише тривалою облогою, і то не факт – завзятість захисників Паланка і готовність йти на жертви іноді так і не були зламані. Здавалося б факт відсутності біля керма оборони міцного і досвідченого чоловічого плеча міг би служити на руку нападникам, але завжди погано недооцінювати супротивника…

Йшов 1685 рік. Війська династії Габсбургів захоплювали місто за містом, селище за селищем. Ось уже і Ужгородський замок пав під ударом військ генерала Зігберта Гайстера. Наступним мала бути цитадель секстаполісу (Росвигів, Підмонастір’є, Паланкок, Підзамок, Підгород і власне Мукачеве).

Читати далі »

Один з двох великих

Опубліковано Вікторія Шовчко 25-01-2019

Їх розділяє майже тисяча років і об’єднує доля переможців, в якій немає місця поразкам, з тією лише відмінністю, що першого з них шанує весь світ, а про другого не всі знають навіть на його батьківщині.

Олександр Македонський – людина легенда, який за свої тридцять три роки увійшов в історію не тільки як великий політик і адміністратор, але в першу чергу як великий полководець, що не програв жодної битви і взяв все обложені міста з вікторіями всіх військових походів.

Читати далі »

Шоу заради мистецтва

Опубліковано Вікторія Шовчко 02-12-2018

Ціна примх шляхти в усі часи була незрівнянно мала в порівнянні з тим почуттям гордості, які увічнювали їх славу і подвиги в століттях як символ роду для майбутніх поколінь. Хоча і простих смертних, часом, промені цих примх опромінювали своїм світлом, даруючи радість серед сірих буднів буття…

Родове гніздо Жолкевських перетворене їх нащадком, Яном III Собеським, на королівську резиденцію бачило на своєму віку чимало пишних кортежів монархів Європи, тріумфальних маніфестацій переможних армій і розкішних виїздів місцевої шляхти, але в умах і серцях городян того часу всіх їх затьмарила вистава на головній міській площі влаштована за помахом руки королівської особи.

Читати далі »

Довгий шлях в нікуди

Опубліковано Вікторія Шовчко 07-11-2018

Замок – це завжди замок. І неважливо скільки йому сторіччя або всього кілька десятків років. Його стіни і башти як магнітом притягують погляди і уми, які муаром легенд все щільніше огортають їх з кожним роком, і розсіяти його серпанок, як би не старалися, не в силах кращі наукові уми людства. А головний привілей називатися замком – це мати підземні ходи і володіти незліченними скарби.

І хоча замок у Василівці молодий в історичному мирочисленні, його не оминув народний поголос з розповідями про підземні таємниці, який з роками все міцніє тим більше, що докази або спростування їхнього існування зараз надійно зберігають глибокі води Каховського водосховища.

Читати далі »

Українські тамплієри

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-10-2018

Всесильний, багатий могутній орден, що обплутав шпигунською мережею всю Європу і мав в реєстрі майна десять тисяч офіційних резиденцій. Його багатство перевершувало всі мислимі розміри, в його боржниках значилися королі, а папа римський перебував фактично у підлеглому положенні по відношенню до його великого магістру. При цьому носії вищого знання, двигуни прогресу і засновники одного з найяскравіших та впізнаваних течій в храмовій архітектурі.

Їх історія почалася в XII столітті під прапором високої місії захисту християнських паломників до звільненого Гробу Господнього в Єрусалимі, хоча деякі історики, посилаючись на протиріччя чернечого статуту храмовників (в тому числі заборона на володіння будь-якою особистою власністю) та їхне відмінне володіння мечем, вбачають мету створення організації в пошуках історичних артефактів наукового і матеріального характеру під уламками храму Соломона.

Читати далі »

Воля проти отруєних стріл

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-09-2018

Шок і здивування угорської знаті та єзуїтських ченців від споглядання одного прекрасного ранку 1703-його під міськими стінами кількох сотен українських селян з косами, сокирами і рушницями під проводом Івана Беци з Виряви, а також звістка про захоплення стратегічного запасу худоби в селі Горяни вилився практично в паніку.

Звичайно ж купка повсталих проти австрійського свавілля не могла захопити добре укріплений Ужгородський замок, де тільки шляхти всередині оборонного периметра налічувалося близько чотирьох сотень, а ще міщани і єзуїти. Але ведені відчайдушним бажанням отримати справжню свободу українці не тільки прорвалися в місто, бої фактично велися на вулицях.

Читати далі »

Перша демократія світу

Опубліковано Вікторія Шовчко 17-08-2018

Вони пройшли крізь фактичне рабство прийшлих господарів на своїй землі. Але кров – не водиця та генетичну пам’ять ніхто не відміняв, не важливо скільки століть пройшло з того моменту, як їх предки були вільними людьми в повноправне члені європейської сім’ї Русі-України.

Їх ніхто не чекав – на заході їх землі були окуповані Річчю Посполитою, на сході щерила свої криваві ікла Московія, а південь постійно відвідували жадібні до легкої наживи кримські татари. Вихід був один – битися за свою землю, за кожну її п’ядь, за кожен ковток кришталевих вод її річок, за подих чистого повітря.

Читати далі »

Полеглий в боротьбі за існування

Опубліковано Вікторія Шовчко 24-07-2018

Три покоління могутнього польського роду Любомирських вклали всю душу і чималу частку фамільних коштів в перетворення суворих стін колишньої рівненської фортеці Острозьких-Несвижських на розкішний палац, який сучасники називали “найвеличнішою магнатською резиденцією Волині”. Три покоління творців і один руйнівник, який зробив перший крок на шляху його знищення.

Князь Казімєж Анастасій Кароль Любомирський увійшов в українську історію як талановитий композитор, плодовитий перекладач, просвітницький діяч та меценат, хоча Рівне його запам’ятало як марнотратника, дамського угодника, завсідника закордонних музичних салонів і світського лева. Причому саме його стараннями спорожніла колись багата фамільна скарбниця Любомирських, так що в 1844-ому через брак можливості утримувати рівненський палац, який, перебуваючи на острові в оточенні ставів постійно потребував чималих коштів на своє утримання, він був змушений безкоштовно передати його Міністерству освіти імперії Романових для потреб місцевої гімназії.

Читати далі »

Страшна мить між юністю і старістю

Опубліковано Вікторія Шовчко 07-07-2018

Велична Острозька твердиня, як символ одного з найосвіченіших родів в середньовічній історії України та запорука їхньої недоторканності перед обличчям існування під владою окупаційного держави в епоху воєн і постійних домагань чужинців на рідну землю.

Звичайно ж настільки могутня фортеця з високими вежами і товстими стінами в якості самостійного вузла оборони могла витримувати якийсь час штурми та облоги, але у зв’язку зі стратегічним значенням мав існувати ще й запасний план на випадок, якщо сподівання захисників не виправдаються. Сучасні історики практично на сто відсотків переконані, що їм був підземний тунель довжиною чотири кілометри до Свято-Троїцького Межиріцького чоловічого монастиря.

Читати далі »

Золочівське коріння Петербургу

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-06-2018

Московські зазіхання на історію Київської Русі русько-українське коріння при відсутності історичних передумов з монголо-мокшанським минулим в анамнезі, починаючи зі свого заснування в XVI столітті, в усі часи мало державне значення. В створення міфу були залучені всі представники влади при активній підтримці московських попів аж до останньої глухої парафії (поділ релігійної та світської влади був відсутній і відсутній в державі як такий). На це до тепер не шкодували ані сил, ані коштів.

Особливо грандіозного розмаху ця тенденція сягла за царя Петра I – аж до перейменування держави і переписування документальних історичних джерел для підтвердження своєї хіті на українську незалежність. Але свою неспроможність “великороси”, як вони самі себе називали, по відношенню до України та українців відчували завжди.

Читати далі »

Золочівська королева

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-04-2018

Хто міг вгадати в тій юної французької спокусниці тринадцяти років від роду, що так впевнено і розкуто почувала себе серед розкоші свити майбутньої дружини польських королів Владислава IV і Яна II Казимира, прекрасної Марії Луїзи Гонзага де Невер, її духовну спадкоємицю і всесильну польську королеву, про яку піддані з посмішкою казали: “Марися керує Яном, а вже Ян – Польщею”.

Уродженка збіднілої аристократичної сім’ї Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен. З п’ятирічного віку вона оберталася у вищому світі Франції в свиті своєї покровительки, так що як мінімум не затьмарене бідністю майбутнє було їй гарантоване.

Читати далі »

Вежі, що цілують небеса

Опубліковано Вікторія Шовчко 07-03-2018

Дивовижне Закарпаття з його посивілий горами, дурманним ароматом хвої, швидконогими річками і волелюбним народом, що живе згідно законів предків, а не будь-якої держави. Його захищені від холодного дихання землі в усі часи служили яблуком розбрату сильних світу цього, і першими з претендентів називатися їхніми володарями в пізньому середньовіччі були турецькі султани…

Так в 1661 році всесильному владиці сходу довелося активно втрутитися в мирне життя непокірного Мармароша, який з огляду на хитросплетіня східноєвропейської політики і смерті Дьєрдя II Ракоці, номінально залишаючись в трансільванських володіннях Осмаской імперії, фактично продовжував свою незалежну політику в союзі з Україною та Швецією.

Читати далі »

Кум Кеннеді. Від Олики до Нью-Йорка

Опубліковано Вікторія Шовчко 30-01-2018

Повороти долі іноді настільки вигадливі і непередбачувані, що передбачити їх повороти не візьметься навіть найдосвідченіший астролог. Народження в маленькому селі Шпанів що на Волині звичайно ж не давало можливості припустити блискуче майбутнє, хоча іменитий рід Радзивіллів, що знаходиться в родових зв’язках з половиною аристократії Європи давали передумови до безбідного існування і вільного життя, але Друга світова і радянська окупація України, де в Олиці офіційно знаходився родовий маєток княжого роду, сплутали всі карти.

Майбутнє молодого спадкоємця Станіслава Альбрехта Радзивілла було туманним. Перший шлюб з графинею Розою де Монлеон розтанув разом з димом пожарища бойових дій, але нове кохання до хорватки Грейс Колін, весілля з якою відбулася в 1946-ому, дали сили жити далі. Щасливою випадковістю стало їх знайомство в Нассау, де молоді оселилися для отримання британського громадянства, з відомим трейдером Феліксом Фенстоном, результатом якої стало створення ріелторської компанії для роботи на британському ринку.

Читати далі »

Немає життя без кохання

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-12-2017

Поділена на дві половинки древня твердиня львівської землі. Її історія за два століття пам’ятала багато печалей і радостей, але в положенні слуги двох панів вона опинилася вперше в 1511-ому, щоб через сім десятиліть підприємливий Ян Данилович на кошти першої дружини відреставрував одну половину Олеського замку, а другу – отримав як придане при одруженні на Софії Жолкевській, перетворивши в єдину розкішну фамільну резиденцію в ренесансному стилі.

Заповзятливий і честолюбний Ян, котрий через інтриги і розрахунок добився завидного положення в галицькому суспільстві, готував таку ж завидну долю і своїм дітям, щоб передати символ своєї могутності – виплекане його працями величне Олесько, але доля розпорядилася інакше…

Читати далі »

Закриті двері життя

Опубліковано Вікторія Шовчко 31-07-2017

Міцні оборонні стіни у витонченій обгортці барокових закрутках багатьох любителів легкої наживи вводили в оману своїм нарочито химерним видом, але як тільки справа доходила до реальної битви, ось тут-то Свірзький замок і показував свої гострі зуби: грузькі болота, компактне розташування, добре прострілюваний навколишній периметр.

І тоді для агресора починалася довга і виснажлива облога, а захисники фортеці, в глибоких підвалах якої зберігалися чималі запаси продовольства на всі випадки життя, у дворі був виритий глибокий колодязь з кришталево чистою водою і повідомленням із зовнішнім світом у вигляді підземного ходу до Успенському костелу, лише посміювалися…

Читати далі »

Біла фортеця

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-07-2017

Всюдисущі жителі древнього Мілета, що вели свій рід від згаданих в гомерівській Іліаді як єдиних прихильників Трої малоазіатських лелегов, в пошуках нових родючих земель забрели в далеке гирло Тіраса (Дністра), на правому березі якого вже існувало поселення скіфів-орачів Тіра. Своє ж місто майбутні прабатьки найбагатшого міста Іонії утворили на острові серед Лиману, назвавши його Офіуса (місто змій). Було це в VI столітті до н.е.

Тіра залишиться єдиним селищем на березі в гирлі Тираса після затоплення сусіднього острову підняттям рівня світового океану, прийнявши під крило його жителів. Потім буде завоювання римлянами, перейменувати фортеці в Алба-Юлію (107р.) і повернення споконвічної назви, правда в дещо іншому звучанні «Туріс», після завоювання гунами (371р.).

Читати далі »

Сестра Дракули

Опубліковано Вікторія Шовчко 23-06-2017

Від неї відхрестився рідний батько, вона втопила в крові і сльозах цілий край, за нею полювали сам король, а за на захист виступив турецький султан… Ім’я її кануло в забуття, але пам’ять про її гріхи народний поголос в легендах і переказах зберігає досі.

Крута гора над Ужем обрана владної правителькою, котру народна чутка прозвала Погань-дівою, для резиденції була під стать її норову – така ж чорна і населена нечистю. А щоб замок на вершині ніколи не змогли взяти приступом вороги, веліла жорстока будувати його тільки з добірних чорних каменів обмитих водами річки у підніжжя та вапно для розчину гасити лише молоком і яєчними білками.

Читати далі »

Келих святого Володимира

Опубліковано Вікторія Шовчко 21-12-2016

Напевно в ту мить, коли святий Володимир здіймав свій кубок до небес во здоров’є хрещеної Київської Русі, ніхто із сучасників і припустити не міг скільки кривавих, омиті потом і сльозами випробувань чекає Україну на шляху до довгоочікуваної Волі. За які такі гріхи країна сім століть перебуватиме в неволі, поки не пройде через очищення голодомором, червоним терором, двома світовими війнами та останньою російсько-українською війною, щоб повстати з попелу сильною і незалежною, напевно знає один Бог.

Пам’ять про доленосне хрещення і образ князя Красне Сонечко український народ дбайливо зберігав в найсвітліших куточках своєї душі, не дивлячись на століття під іноземним пануванням. Що вже казати про історичні артефакти з ними пов’язані…

Читати далі »

Амазонка волинських просторів

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-11-2016

Дитя народжене поза шлюбом, в жилах якого тече горда і могутня кров польського короля Сигізмунда I Старого, за законами всесвіту не могло пройти свій життєвий шлях в тіні безвісти і пересічності, адже кров – не водиця і голос предків завжди рано чи пізно завжди дається взнаки.

Виховання в розкоші і тиранії двору королеви Бони Сфорца, яка не мала причин до теплих почуттів у відношенні своєї неофіційної пасербиці… и при першій нагоді норовлива Беата Косцелецька спокушена молодістю і багатством одного з придворних аристократів на ім’я Ілля Костянтинович Острозький 3 лютого 1639 року вінчається з ним в Краківському замку, щоб стати володаркою величезних володінь в східній частині Речі Посполитої.

Читати далі »

Від руйнування до творення

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-06-2016

Неспокійний сімнадцяте сторіччя, коли спустошливі набіги татар раз по раз розоряли бердичівські землі переповнили чашу терпіння їхнього господаря Яна Тишкевича, стало переломним у долі міста на березі річки Гнилоп’ять, коли войовнича душа його сутності була віддана в руки творців.

А почалося все з походу Януша на чолі зібраного ним же війська проти татар в 1627 році. Та тільки результат виявився для ватажка добре озброєних і мотивованих польських загонів більш ніж несподіваним: атака нападників кочівниками не тільки була відбита, а відступаючі війська розгромлено, а й їх полководець потрапив в полон.

Читати далі »

Життя за глечик води

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-01-2016

До берега річки з його живильною вологою рукою подати… а ціла фортеця помирає від спраги. Війни за панування, владу, землю, а в кінцевому підсумку завжди за жадане золото, ніколи не відрізнялися милосердям. Облога ж, як дуже дієвий військовий заход, завжди була в ходу у тиранів, а співчуття – не в честі. Незліченною безліччю прикладів її жертв ввистелений шлях її величності Історії.

Не оминув, згідно з легендою, цей гіркий досвід і захисників Хотинської фортеці десь на самому початку її існування, коли не був ще пробитий в скелястій тверді завдяки титанічним зусиллям захисників 65-метровий колодязь на замковому подвір’ї…

Читати далі »

Відьми Лисої гори

Опубліковано Вікторія Шовчко 28-10-2015

Оповита лісовою зеленню висока гора, підступи до якої надійно охороняли непрохідні яри та драговини – чим не самою долею підготовлена твердиня, щоб тримати оборону проти недругів, які прийшли на рідну землю з мечем? Так і вирішив князь Лев Данилович Галицький, закладаючи в середині XIII століття на її вершині фортецю в оточенні міцного дерев’яного частоколу.

Чи то важкодоступність зіграла проти князівської волі (доставка води і продовольства через гущавину була завданням не з простих), чи то у фортечному стані траплялися постійно якісь незрозумілі катаклізми, але вже після першої зимівлі укріплений табір на вершині був покинутий. Лише народний поголос через сторіччя (як мінімум ще в XVв.) зберігав про це пам’ять вперто називаючи цю гору Горай, що за словами українського дослідника старожитностей Івана Крип’якевича значило “замок”.

Читати далі »

Чотири лопати в пошуках істини

Опубліковано Вікторія Шовчко 26-10-2015

Розмиті часові межі при відсутності документальних свідчень надійно зберігають таємницю народження переважної більшості сучасних міст і селищ України. Немов норовлива кокетка вони зменшують свій вік, прикриваючись ілюзорним покривалом пожовклих сторінок в витіюватих завитках старовинних документів і умовним поняттям “місто”.

1778 рік вважається офіційною датою заснування Маріуполя, але тоді як же знахідки глиняного посуду віком п’ять тисяч років або предметів козацького побуту (трубка кінця XVII – початку XVIII століть), знайдені на невеликій ділянці вишукань в районі ДТСААФу (вул. Ковальська) під час перших ініційованих Маріупольським краєзнавчим музеєм вишукувань 2010 року на місці передбачуваного місця розташування фортеці Кальміуської паланки Війська Запорозького?

Читати далі »

Підземні таємниці Кам'янця

Опубліковано Вікторія Шовчко 02-09-2015

Приховані від людських очей під кам’яними склепіннями в товщі земній ходи були одним з головних фортифікаційних споруд будь-якого середньовічного міста, від яких часом залежали не тільки військова удача, а й тисячі життів мирних городян. У їхньому роззявленій чорнотій утробі народжувалися таємні змови, замишлялися великі злодійства, а іноді вирішувалися долі цілих держав.

Кам’янець-Подільський, не дивлячись на своє самою природою створене унікальне укріплене місце розташування в петлі Смотрича під надійним захистом стрімких скель Подільських Товтр, проте мало відрізнявся від загальноєвропейської практики спорудження міст. Недра плато його старої частини суцільно поцятковані сотнями великих і маленьких тунелів розташованих практично на трьох підземних рівнях, хоча історія і зберігає відомості на межі вигадки і правди лише про більш значущі з них.

Читати далі »

Пара рисаків, дві шаблі і шапка

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-09-2015

Перемога над слабким – це поразка, але зрозуміти це дано лише справжній людині. Тим більше що зараз в умовах війни мало беруться до уваги морально-етичні аспекти, коли будь-яка перемога – це Перемога, а виграна битва з мінімальними втратами подвійно цінніша. Але не так вже давно були часи, коли ставлення до результату бойових дій було зовсім іншим…

Непросте для тернопільської землі XVII сторіччя з його повстаннями і перманентними військовими діями рясно полите кров’ю і сльозами місцевих жителів… Зоря Нового Часу, коли про емансипацію і рівні права можна було лише мріяти, а роль жінки за старими звичаями зводилася до безголосої берегині сімейного вогнища… І ось в 1672 році після переможного маршу турецько-татарського війська під проводом Магомета IV, в ході якого впала Кам’янецька твердиня, на горизонті в недобрий час залишених господарем Яном Потоцьким під опікою дружини Терези бучацьких земель замайоріли ворожі прапори.

Читати далі »

Войовниці бучацької землі

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-01-2015

Пожовклі сторінки історії рідко зберігають у своїй пам’яті жіночі імена захисниць рідної землі. Доброчинец і меценаток, мучениць і святих – так, але не жінок-воїнів. Рідкісні випадки – швидше виняток з правила при сформованому століттями образ слабкої, ніжної, чутливої і тендітної, з яким мало асоціювалися важкі лати, довгий меч і відчайдушна хоробрість. Історія Бучацького замку в цьому контексті відноситься саме до тих рідких винятків.

За легендами, мабуть, самі жіночі духи волелюбної, гордої і непокірної Галицької землі вирішили показати всю міць своєї сили в рік 1614-му році від Різдва Христового, коли під час конфлікту між Яном Енджі Радзивілом і Станіславом Гольських оборона, і треба сказати успішна, Бучацької твердині була в руках Зофї Стадницької-Гольської (борг Станіслава, що був чоловіком племінниці Зофьі в 90 тисяч злотих). Правда своє місто над Стрипою від захоплення їй все ж вберегти не вдалося, провиною чому був банальний підкуп і зрада.

Читати далі »

Артерії середньовіччя

Опубліковано Вікторія Шовчко 07-10-2014

Війни, набіги, міжусобні війни як невід’ємні складові повсякденності середньовіччя ставила питання безпеки одним з перших на порядку денному при будівництві суспільно важливих споруд культового чи оборонної призначення та житлових приміщень. Так під містами народжувалися їх примарні двійники, загублені в сутінках підземелля зі своїми вулицями, будинками, складами і навіть каплицями.

Минули сторіччя, по землі Європи прокотився руйнівний смерч двох світових воєн ХХ століття, але сліди таємного середньовічного кременецького життя ні-ні та й нагадають про себе: то невгамовне студентське братство, досліджуючи потаємні куточки рідної Альма-матер, наткнеться на величезні кімнати, що розташовувалися орієнтовно під площею між собором і ліцеєм (1887); то відновні роботи принесуть районному відділенню МВС головний біль у вигляді тіл несподівано виявлених прямо перед центральним входом до його будівлі (1960-ті); то в ході будівельних робіт по спорудженню розважального закладу (де нині розташовується лютеранська церква) екскаватор (1970-ті) або кінь в районі автобусної стоянки поруч з замком (1991) проваляться крізь землю; то газівники зіткнуться з несподіваною перешкодою при виконанні робіт на вулиці Базарній (1999).

Читати далі »

Залиш надію всяк сюди входячий

Опубліковано Вікторія Шовчко 08-08-2014

Політичні погляди відмінні від центральної лінії ідеології комуністичної партії СРСР, як причина арешту, з перших годин господарювання Країни Рад на землях Західної України кинув в жорна страшної машини під назвою НКВС сотні, тисячі, десятки тисяч невинних душ, щоб на завжди вписати чорну сторінку в історію України.

Золочівський замок з його легкою п’янкою хмарою Китайського палацу, ажуром вистрижених вмілою рукою майстра кущиків і легковажними статуями в антуражі середньовічних стін і підйомного мосту, купаючись в променях яскравого сонця, навряд чи у кого сьогодні викличе негативні емоції. А тим часом… саме його стіни зберігають сотні найстрашніших історій так званої “Львівської тюрми №3”.

Читати далі »

Загадкове ім'я твоє

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-06-2012

Фортеця на кримському гірському плато, яка встигла побувати і в християнських руках, і в мусульманських, і в іудейських, хоча її вірнопідданість не завжди співпадала з релігією, але майже завжди її зміна означала – нове ім‘я.

Перше достовірне ім‘я, застосоване до фортеці – Кирик-Ер або Кирик-Ор, що трактується істориками неоднозначно: так по одній версії слід трактувати, Кирк – як назва народу, а Ор – вал з укріпленнями або Ер – місце проживання; за іншою – Кирк -Ор (Ер) означає Сорок укріплень. Причому найбільш популярна друга версія.

Читати далі »

Ціна - невинна душа

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-06-2012

Непереможність фортечних стін не завжди залежить від їх міцності і товщини. Є ще щось незрозуміле, що робить одну фортецю практично неприступною, а інша, не дивлячись на уявну міць, падає під ударом ворога. Народ здавна намагався розгадати цю одвічну таємницю.

Так Кам’янець-Подільська фортеця дійшла до наших днів практично в первозданному вигляді. Народні перекази приписують це зовсім не її зодчим. Як кажуть, існувала за часів будівництва замку прикмета, згідно якою якщо фортечні стіни охоронятиме безневинна душа і просити у Бога за їх мешканців, то укріплення встоїть навіть проти самого сильного натиску ворога.

Читати далі »

Народжена у Вишнівці

Опубліковано Вікторія Шовчко 31-05-2012

Тихий куточок на Тернопільщині з чарівним палацом на високому обриві над неспішними водами річки, що потопає в зелені саду. Спокійне життя в княжому маєтку.

Ніхто й припустити не міг, що саме тут у 1516 році народиться той, хто створить перший організований оплот української свободи – фортецю на острові Мала Хортиця (прародительку Запорізької Січі) – Дмитро Вишневецький.

Читати далі »

Білгородські рогаті

Опубліковано Вікторія Шовчко 23-05-2012

Ніч. І сприйняття реальності вже порушується. Навіть самі відчайдушні сміливці (хоч і не зізнаючись самим собі) загострено реагують на тіні, звуки, відблиски…

Що вже говорити про таке загадкове і мало вивчене місці як Білгород-Дністровська фортеця та її околиці. Тут таємниць хоч відбавляй, чому чимало сприяє тривала бурхлива історія існування, починаючи з VI століття до н.е.

Читати далі »

Дві монетки для чорта

Опубліковано Вікторія Шовчко 27-04-2012

Гарантія непереможності будь-якої фортеці складається не тільки з високих, неприступних стін та глибоких, широких ровів, а й з можливості витримати тривалу облогу. Саме для цього в кожній з них є місце, яке так полюбляють нині туристи в якості виконавця бажань – колодязь. Адже, як відомо, джерело води – джерело життя.

Цілюще джерело в стінах Мукачівського замку – не виняток, а скоріше підтвердження правила фортифікаційного правила – його глибина складає цілих вісімдесят п‘ять метрів. У народі пов‘язують таку велику його глибину з ім‘ям Федора Коріатовича.

Читати далі »

Народжений волею провидіння

Опубліковано Вікторія Шовчко 25-03-2012

Полювання. Азарт погоні. Запах дикого звіра, що лоскочіть нерви. Хрускіт зламаних гілок.

І раптом, од диво! Розпалені переслідуванням мисливці завмирають від пориву вітру, що охолонув їх запал. Перед братами-князями Коріатовичами розступився густий ліс і під ногами зяє прірва з блакитною стрічкою річки Смотрич, що убігає в далечінь. А олень розтанув в кришталевому повітрі, не залишивши й сліду.

Читати далі »

Краще смерть, ніж поразка

Опубліковано Вікторія Шовчко 24-03-2012

Червень 1475 – місяць, який Крим запам’ятав назавжди.

Воістину чорним став для півострова день падіння однієї з найбільш неприступних його фортець – Солдайї. Останні рубежі генуезців були здані під нещадним натиском турецьких завойовників.

Читати далі »

Українські чудеса

Опубліковано Вікторія Шовчко 05-12-2011

Хто не знає про знамениті сім (магічне число для Стародавньої Греції) Чудес Світу – рукотворних витворах вищої (за мірками древньої Ойкумени) інженерної і технічної думки?

І хоча цей список спочатку складався з трьох об‘єктів – за версією Геродота (тунельний акведук, храм покровительки шлюбу Гери і портова дамба), але число Аполлона взяло своє, і список був розширений і видозмінений спочатку Антипатром з Сидону, а пізніше Філоном Олександрійським до нинішнього класичного. У ньому Олександрійський маяк і Колос Родоський, Галікарнаський мавзолей і ефесський храм Артеміди, висячі сади Семіраміди і статуя Зевса олімпійського, що давно канули в Лету, сусідять з непідвладним часу останнім земним притулком Хеопса.

Читати далі »

Непорочний

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-11-2011

Високі фортечні стіни на вершині обривистої скелі, біля підніжжя якої закінчують свій швидкий біг буйні хвилі Чорного моря, розсипаючись на міріади крапельок-зірок. Судак.

Хоча спочатку його ім‘я було і Сугдейя (візантійське), і Сугдак (Хозарська), і Сурож (слов‘янське), і Солдайя (італійське), але закріпилося таки в історії татарська назва міста.

Читати далі »

Хай живе фортеця!

Опубліковано Вікторія Шовчко 14-11-2011

Київської фортеці бути! – вирішив Київський апеляційний господарський суд.

Не вдалася чергова спроба ділків від бізнесу відібрати шматочок історії, на роздачу яких так щедра останнім часом українська влада. Так і на рішення Київського господарського суду, згідно якого на майже дві тисячі квадратних метра землі з усіма будівлями в провулку Госпітальному, 16 визнавалося право власності приватної фірми, знайшлася управа.

Читати далі »

Життя ціною в віз яєць

Опубліковано Вікторія Шовчко 13-11-2011

Міць фортечних стін замку в Старому Селі-, які вже протягом двох століть без підтримки з боку людини протистоять руйнівному часу, забезпечена багато в чому завдяки стародавнім рецептам розчину для кладки на молоці та яйцях.

Саме з одним з возів яєць пов‘язана легенда про заповзятого шляхтича, який за вироком суду за свої гріхи повинен був позбудеться голови. Але суд вирішив дати засудженому до смерті промінчик надії в імлі майбутнього: якщо пан зможе привезти віз повний яєць до стін споруджуваного замку без втрат, його чекало помилування.

Читати далі »

Історія в картах

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-11-2011

Долі будівель – як долі людські: у одних на роду написано процвітання в усі часи при будь-якій владі, інші поринають у безодню століть не залишаючи сліду, кинуті жорстокої людською рукою; історія перших – відкрита книга, любовно написана господарями, а інших – таємниця за сімома печатками, прихована завісою часу.

Бережанському замку з господарями пощастило – на його життєвому шляху весь час зустрічалися люди грунтовні і педантичні, які відносилися з любов‘ю і турботою до ввіреного їм об‘єкту оборонного значення, немов до рідної домівки. Саме тому можна з упевненістю сказати якою була фортеця сто, двісті, триста років тому.

Читати далі »

Колиска короля

Опубліковано Вікторія Шовчко 27-10-2011

Мармур не витримав і розколовся під новонародженим майбутнім королем.

Театр смерті – під стінами замку Олесько у році 1629 зійшлися татарські орди і війська Речі Посполитої. Сполохи багать, незважаючи на день, і блиск мечів. Піна на боках загнаних коней. Крики переможених і переможців. Загибель, руйнування і лють сутички.

Читати далі »

Пан чи пропав?

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-10-2011

Доля Підгорецького замку висить на волосині. Роботи по його реконструкції законсервовані і коштів на їх відновлення не передбачається.

Але ось з’явилася надія: адміністрація президента України з ініціативи директора Львівської національної галереї мистецтв, якій належить цей унікальний пам’ятник архітектури, розглядає питання про створення на базі палацу урядової резиденції.

Читати далі »

Лицарі у ХХІ столітті

Опубліковано Вікторія Шовчко 12-06-2011

Лицарство не зникне назавжди доки дух його живе в нащадках, хай і не по крові, Річарда Левове Серце і Робіна Гуда.

Романтика, таємниця, легенди і билини, пов’язані з тією епохою завжди будуть кликати своїх послідовників до меча за праве діло, гаряча їх кров іржанням коней і брязкотом сталі.

Читати далі »

Фестиваль Бережанського замку 2011

Опубліковано Вікторія Шовчко 31-05-2011

Атмосфера Середньовіччя з її боями та балами, нарядами та амуніцією, ремісничими майстернями та торговими лавками, піснями і баладами так вабить магією і чарівністю простои бажань і здійснення мрії.

Адже так легко, надівши середньовічне плаття дворянина чи ремісника, пані чи служниці, забути хоч на день про насущні проблеми і турботи, роботу і справи, перенестися в ті далекі часи, коли не було телефонів і літаків, а нічну тишу порушував лише окрик варти та цокання підків по бруківці.

Читати далі »

Туристичний сезон 2011 відкрито

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-05-2011

Замки – музеї 1 травня відсвяткували відкриття нового туристичного сезону.

І нехай багато з них знаходяться у стадії реконструкції або зовсім занедбані, все одно кожен камінь їх фортечної стіни, кожен флюгер на шпилі вежі, кожна ланка ланцюга підвісного мосту – німий, часом єдиний, свідок сотень життів, що промайнули крізь їх долю лише на мить, перед яким схиляється в трепетному поклоні вічність.

Читати далі »

Битва під стінами Хотина

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-04-2011

Котрий рік вже під стінами могутньої фортеці проходить фестиваль “Битва націй”, але переможцями завжди виходять всі без винятку глядачі та учасники історичної реконструкції, адже в наше бурхливе технічне XXI століття перенестися, нехай і на декілька хвилин, годин, днів, в епоху романтики і лицарства – це чи не перемога над невблаганним часом?

Під яскравими променями весняного сонця вже лише через пару тижнів (з 30 квітня по 3 травня) біля стін Хотинської фортеці прозвучить пронизливий звук рогу і герольди вступлять у свої права, оголосивши про початок битви. Сталь обладунків і блискучі клинки зімкнуться над ратним полем, затьмаривши своїм блиском світило на небозводі. Запекла сутичка, неприборкана сила і мужність – це видовище треба побачити, щоб відчути і запам’ятати назавжди.

Читати далі »

Загибель Хустськї фортеці

Опубліковано Вікторія Шовчко 14-04-2011

Колись неприступна твердиня на гребені гори, за яку боролися тисячні армії, вшанувати своєю присутністю її вважали за честь найтитулованіші особи Європи, а віддати життя – прості смертні. Та все його бурхливе життя багате радісними і трагічними, сумними і романтичними подіями завершилося в одну сумну ніч. Хустський замок.

А почалося все з призначення в 1755 році нового коменданта австрійського гарнізону, розквартированого на території фортеці – Петро Горвата, який став останнім справжнім господарем замку на цілих одинадцять років, останнім хто намагався відродити колишню величини замку, хоча б у рамках наявних у своєму розпорядженні коштів.

Читати далі »

Привид Хустського замку

Опубліковано Вікторія Шовчко 05-04-2011

Одна згадка імені Батия… І з’являється відчуття холодного вітру від коней, що проносяться повз щодуху, жаху від їх вершників – невблаганних диких кочівників, гірких сліз переможених. Скрізь, де ступала нога цього монгольського полководця залишалися лише спустошення і розорення, попіл і прах.

Не минула ця сумна доля і Закарпатські землі. Так воєвода Хустського замку, який відправився на допомогу своєму королю Белі IV, позбувся найдорожчого – дружина і спадкоємець були викрадені в монгольський полон. Відрадою батькові залишилася лише малолітня дочка Ріка, що заховалась у підвалах замку, та назви річок Тиса та Хустець нагадували про втрату.

Читати далі »

Духи замку Олесько. Версія друга

Опубліковано Вікторія Шовчко 28-03-2011

Така вже доля цього сумного куточка історії, оповитого густою темною зеленню гілок старого парку, породжувати легенди і міфи, передаючи їх з вуст у вуста протягом століть. Адже мовчазні статуї надійно охороняють секрети тих, хто давно пішли в інший світ і не бажають відкривати завісу таємниці.

Шерех одягу, стукіт кроків, тихий шепіт у нічних порожніх залах замку… І коли немає раціонального пояснення, в дію ідуть бурхлива фантазія і обривки історичних фактів.

Читати далі »

Духи замку Олесько

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-02-2011

Замки – живі істоти, що зберігають у своїй пам’яті відбитки сотень осіб, тисячі похмурих і сонячних днів, сотні тисяч звуків шереху суконь і дзвону келихів. Так багато доль пов’язано з цими стінами, що багато хто з них, промайнув лише на мить, годину, день не залишили по собі письмових слідів, а деякі зберігаються лише в легендах …

Тіні, тих хто давно пішов в інший світ, іноді нагадують про себе легким подувом вітру в нічних порожніх залах олеськовського замку. Коли місяць своїм молочним світлом заливає цей суєтний світ, по його залах бродять тіні закоханих, що шукають один одного. Привиди покінчившого життя самогубством Адама Жолкевського і передчасно померлу Марціани Данилович, яким жорстока рука батька красуні не дала можливості бути разом в їхньому земному житті, вештаються серед тиші і ніяк не можуть зустрітися.

Читати далі »

Сльози фортеці

Опубліковано Вікторія Шовчко 29-01-2011

Потужна цитадель з багатою історією на високому березі Дністра вражає своєю величчю і красою. Шпилі її високих веж немов пронизують низькі осінні хмари. І тільки мокра пляма на протилежній від річки стіні високо над землею видає її слабкість. 

Фахівці висувають багато теорій існування цієї вологої плями на стінах вікового замку, але до єдиної думки вони так і не прийшли. А можливо у них занадто прагматичний погляд на речі? 

Читати далі »

П'ятдесят років оренди Свіржа

Опубліковано Вікторія Шовчко 14-01-2011

Прекрасний і сумний образ Свірзького замку, відбитий в дзеркальній поверхні озера, навіває спогади про знайомий з дитинства Бітюнский монастир з фільму “Д’Артаньян і три мушкетери”.

Останнім часом прибуваючи в забутті, як і більшість замків, цей пам’ятник архітектури отримав надію знову придбати свій чудовий вигляд – Львівська обласна адміністрація передала його приватному інвесторові в оренду на п’ятдесят років з умовою реставрації. При цьому замок залишається у державній власності.

Читати далі »

У Старому Селі знову буде замок?

Опубліковано Вікторія Шовчко 26-12-2010

Можливо в недалекому майбутньому ще один прекрасний пам‘ятник архітектури знайде друге життя і там, де зараз височіють руїни стін, знову розквітне прекрасний замок.

Можливість вдихнути друге дихання в замок Старого Села з‘явилася у одного з приватних підприємств, яке отримало його за договором з Львівською обласною адміністрацією в концесію на 49 років. За генеральним планом реконструкції замок буде введений в експлуатацію у 2015 році.

Читати далі »

Реставрація чи руйнація?

Опубліковано Вікторія Шовчко 27-05-2010

Колись пишна королівська резиденція польського короля Яна III Собеського в місті Жовква зараз в жалюгідному стані. Час і людина витратили чимало часу для його руйнування: спочатку розпродаж по камінцях Артура Глодовского, потім спалення під час Північної війни, потім руйнівна діяльність численних організацій – орендарів, а останньою краплею стають непрофесійно проводимі реставраційні роботи.

Зараз у фортеці номінально проводяться реставраційні роботи. Однак що залишиться після них? Адже вже тріснула стіна після заміни дерев‘яних перекриттів на металеві, а стіни змокріли після танення снігів через прориви на вкритому лише руберойдом і клейонкою даху. Хоча за планом реконструкції фортеця вже до кінця 2009 року повинен був стояти під новим дахом з міді.

Читати далі »

Фестиваль повітроплавання у Кам'янці

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-05-2010

Блакитні небеса – джерело вічного натхнення для людства. А усипана різнокольоровими кульками височінь в обрамленні величної Кам‘янець-Подільської фортеці стає незабутнім враженням для сотень глядачів, які відвідують щорічний Міжнародний фестиваль повітроплавання.

Стародавня фортеця, що потопає в молодій зелені, і блакитні води Смотріча, в яких відбиваються хмарами, і “Лань, що біжить” (міст), яка перескакує через річку, в золотих променях сонця з висоти пташиного польоту. Що може бути прекрасніше?

Читати далі »

Битва народів 2010

Опубліковано Вікторія Шовчко 05-05-2010

Поринути в атмосферу середньовіччя і побачити справжню лицарську битву в антуражі стародавньої фортеці Хотин з кожним роком збирається все більше ентузіастів. У цьому році міжнародний фестиваль “Битва народів”, що проходив з 30 квітня по 3 травня, зібрав більше тисячі учасників з країн СНД і зарубіжжя.

У цьому дійстві все справжнє: костюми і обладунки створені вручну за старовинними лекалами, їжу готують на багаттях і їдять тільки дерев’яними ложками і битва, в якій одне правило – вистояти.

Читати далі »